Асоціація Політичних Наук презентувала результати дослідження, проведеного в рамках проєкту «Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень», повідомляє “Голос Громади”.
Опитування стосувалося роботи народних депутатів, обраних у мажоритарних округах Кіровоградської області, та їх взаємодії з виборцями, і включало, зокрема, мовне питання та основні канали отримання ними інформації.
- Мова спілкування
Респондентам запропонували відповісти на питання: «Якою мовою ви спілкуєтесь?», з варіантами відповідей «лише українською», «переважно українською», «українською і російською в рівній мірі», «переважно російською», «лише російською», та «переважно іншою».
Мова спілкування мешканців області:
| Моваспілкування: | Результат в області | Результат в обл.центрі |
| Лише українська | 26,60% | 17,8% |
| Переважноукраїнська | 32,10% | 26,9% |
| Українська і російська в рівній мірі | 27,60% | 33,2% |
| Переважноросійська | 10,10% | 17,3% |
| Лише російська | 3,30% | 4,3% |
| Переважноинша | 0,30% | 0,5% |
Відповідно до отриманих результатів, лише або переважно українською спілкуються 58,7% респондентів, білінгвів у області маємо 27,6%, а російськомовними можна вважати 13,4% опитаних. У місті ситуація дещо відрізняється: 44,7% україномовних, 33,2% білінгвів, і лише 21,6% російськомовних.
«Отримані результати переконливо свідчать про дієвість мовної політики, яка впродовж останніх 6 років впроваджувалась в Україні. У нашій області надзвичайно малий відсоток принципово російськомовних, тому тут не може йти мови про якісь проблеми з переходом освіти чи сфери обслуговування повністю на українську мову, не може йтися про якісь утиски російськомовних, адже майже всі володіють і користуються українською на достатньому рівні», – розповів Дмитро Сінченко, голова Асоціації Політичних Наук.
- Джерела отримання інформації
На питання «З якого джерела ви зазвичай отримуєте інформацію?» респондентам запропонували оцінити запропоновані варіанти за шкалою «регулярно», «інколи», «дуже рідко» та «ніколи».
| Регулярно | Інколи | Дуже рідко | Ніколи | |
| Національне ТБ | 48,60% | 18,20% | 14,10% | 19,10% |
| Російське ТБ | 1,40% | 4% | 13,30% | 81,30% |
| Місцеве ТБ | 15,60% | 15,60% | 21,10% | 47,70% |
| Наці.інтернет ЗМІ | 29,90% | 23% | 15,20% | 31,90% |
| Міс.інтернет ЗМІ | 20,60% | 27,50% | 14,30% | 37,60% |
| Нац.друковані | 6,60% | 12,90% | 22% | 58,50% |
| Міс.друковані | 33,50% | 20,30% | 16,90% | 29,40% |
| Ютуб | 27,10% | 18,30% | 18,60% | 36% |
| ФБ | 41,20% | 17,60% | 10,30% | 30,90% |
| Чутки | 23,90% | 25,20% | 16,90% | 34% |
Найпопулярнішим джерелом отримання інформації очікувано виявилося національне телебачення. 48,6% респондентів дивиться його регулярно, 18,2% – інколи, і 14,1% – «дуже рідко». Ніколи не дивляться національне телебачення 19,1% опитаних.
В той же час, на друге місце за рівнем впливу в області вийшла соціальна мережа Facebook, з якого регулярно отримують інформацію 41,2% респондентів, інколи – 17,6%, дуже рідко – 10,3%. Взагалі не користуються цією соціальною мережею 30,9%.
Найменший вплив на населення області здійснює російське телебачення, адже 81,3% його ніколи не дивиться, натомість регулярно дивляться лише 1,4%. Друге місце з кінця займають всеукраїнські газети – їх регулярно читає лише 6,6%, натомість ніколи не читає 58,5% опитаних. При цьому місцеві друковані медіа увійшли до трійки найпопулярніших джерел інформації. Їх регулярно читають 33,5%, тоді як ніколи не читають 29,4%. Варто додати, що регулярно читають місцеві газети переважно у сільській місцевості.
«Ми були здивовані таким високим показником соціальної мережіFacebook, адже з цієї соціальної мережі отримують інформацію не лише мешканці міст, але і сіл, не зважаючи на погане покриття мережі інтернет, і тенденція йде до зниження популярності телебачення та до зростання популярності соціальних мереж та інтернет-ЗМІ. Варто відзначити, що ця тенденція характерна для різних вікових груп, тобто люди старшого віку теж активно користуються соціальними мережами», – прокоментував Дмитро Сінченко.