Дослідники з Університету Нового Південного Уельсу, що в австралійському місті Сідней, встановили, що в 229 видів тварин меншу тривалість життя має гетерогаметна стать — тобто та, яка визначається двома відмінними хромосомами.
Результати свого дослідження вчені оприлюднили в науковому виданні Biology Letters.
Дослідження мало на меті перевірити так звану «гіпотезу захищеної Х-хромосоми» («unguarded-X» hypothesis), запропоновану понад 30 років тому. Відповідно до неї, у гетерогаметної статі тривалість життя менша, ніж у гомогаметної (її стать визначається двома однаковими хромосомами), оскільки вона більш вразлива до згубних генетичних мутацій.
Тобто, відповідно до гіпотези, чоловіки, в яких стать є гетерогаметною і визначається хромосомною парою XY, житимуть менше, ніж жінки із хромосомною парою XX.
«Гіпотезу захищеної Х-хромосоми» перевіряли й раніше — як на людях, так і на інших тваринах, наприклад, мухах-дрозофілах. Утім це вперше дослідники аналізували генетичні особливості одразу такої великої кількості видів.
Зокрема, з’ясувалося, що гомогаметна стать живе в середньому на 17,6% довше, ніж гетерогаметна. Утім не у всіх видів гетерогаметна стать є чоловічою, і тут знайшлися цікаві відмінності.
Там, де гомогаметна стать позначала чоловічі особини, їхня середня тривалість життя була на 20,9% довшою, ніж у жіночих. А в гомогаметних жіночих особин тривалість життя була більша від чоловічих лише на 7,1%.
«Я очікувала, що побачу лише зв’язок між гомогаметною статтю й тривалістю життя. Тож для мене став цікавою несподіванкою той факт, що те, яка саме стать є гомогаметною в того чи іншого виду, так само може грати роль у тривалості життя того чи іншого організму», — зазначила одна зі співавторок дослідження Зо Ксірокостас.
Хоча результати дослідження, за словами Ксірокостас, підтверджують «гіпотезу захищеної Х-хромосоми», вона все ж потребує подальших досліджень — зокрема й щодо відмінностей у тривалості життя залежно від того, чи є гомогаметна стать чоловічою або жіночою.