Якби наступної неділі відбувалися вибори Президента України, то серед тих, хто визначився та прийде на дільниці, за Володимира Зеленського проголосує 24,9%, за Юлію Тимошенко – 19%. за Петра Порошенка – 17,3%. Такі результати дослідження, проведеного Українським соціологічним порталом у березні 2019 р.
За даними дослідження, перше місце впевнено тримає Володимир Зеленський із результатом 19% (24% з тих, хто визначився), Юлія Тимошенко посідає друге місце, і за неї готові проголосувати 14,5% опитаних (19% серед тих, хто визначився). Замикає трійку лідерів – діючий Президент Петро Порошенко, за якого готові проголосувати 13,2% (17,3% з тих, хто визначився). Анатолій Гриценко з результатом 8,1% (10,6 з тих, хто визначився з вибором) очолює другу трійку кандидатів. За ним ідуть Юрій Бойко з результатом 6,9% (9%) та Олег Ляшко – 4,1% (5,4%).
Замикають першу десятку рейтингу Олександр Вілкул (3,1%), Віталій Скоцик (2,5%), Ігор Смєшко (2,5%) та Олександр Шевченко (2%).
«В рейтингах претендентів на перші місця майже нічого не змінилось, проте можна чітко бачити продовження тенденцій, які розпочались ще у лютому» – зазначив координатор дослідницьких проектів Порталу Артем Горбенко. За його словами, тенденція падіння рейтингу Петра Порошенка, яка почалась після публікації розслідувань в «Укроборонпромі» зберігається, але темпи падіння уповільнились, що можна пояснити як реакцією Банкової, так і вичерпуванням негативного потенціалу цього скандалу.
Щодо рейтингу Анатолія Гриценка, то після зняття на його користь Андрія Садового та інших кандидатів, можна констатувати два факти. По-перше, відбулось невелике зростання його рейтингу, проте, кумулятивного ефекту, на який сподівались при об’єднані зусиль «демократичних кандидатів» поки не спостерігається. Якщо штабу Гриценка вдасться переконати виборців в тому, що він має шанси на другий тур, то за нього проголосують.
Коментуючи результати Бойка і Вілкула, Артем Горбенко зазначив, що ці два кандидати працюють на одному електоральному полі і зростання рейтингів одного кандидата автоматично означає падіння іншого. «Імовірно саме на відбір голосів розраховували Вілкул з Мураєвим, підписуючи об’єднання», – додав Артем Горбенко. Проте реального стрибку рейтингу в результаті таких дій теж не спостерігається.
Ляшко знаходиться в своїй електоральній ніші і ніяк не може вийти за її межі. Причому не допомагає ані активна бордна і медійна кампанії, ані зустрічі з виборцями.
Відносною несподіванкою рейтингу є Віталій Скоцик, який вже наздогнав рейтинг Ігоря Смєшка і перетнув межу статистичної похибки. Тут можна говорити про те, що спрацювало одразу кілька стратегій – як підтримка активістів від Аграрної партії, так і активна медійна кампанія на практично всіх центральних телеканалах, і активна участь у дебатах, як з іншими кандидатами на посаду Президента, так і в Європарламенті.
За словами політичного консультанта Миколи Спірідонова, результати кандидатів, які отримають 2-3% голосів, дадуть дуже важливий поштовх для виборів до Верховної Ради України в жовтні цього року.
Коментуючи результати дослідження, політичний експерт Віктор Савінов додав: «Той же Віталій Скоцик, попри те, що перестав бути лідером Аграрної партії та пішов на президентські вибори самовисуванцем, зміг помітно наростити свій рейтинг. Імовірно, це стало результатом правильно обраної виборної стратегії та активної особистої присутності на шпальтах центральних і місцевих газет та на теле- і радіоканалах, де він, зокрема, публічно полемізував з Балашовим, Данилюком, Шевченком та іншими кандидатами».
Для понад третини виборців, дуже важливо, щоб кандидат був «новим обличчям». І саме такі «нові обличчя» набирають голоси на фоні роздратування старими кадрами. Причому мова йде не лише про Зеленського (який однозначно сприймається «новим»), але і про Ігоря Смєшка та Віталія Скоцика, в меншій мірі – для Олександра Шевченка.
Загальнонаціональне дослідження Українського соціологічного порталу проводилося з 7 по 13 березня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2000 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка дослідження не перевищує 2,2%.