ГОТОВНІСТЬ УКРАЇНЦІВ ДО УЧАСТІ В АКЦІЯХ СОЦІАЛЬНОГО ПРОТЕСТУ, ГРУДЕНЬ 2019

Прес-реліз підготувала Тетяна Пясковська

З 1 по 12 грудня 2019 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв’ю опитано 2043  респонденти, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує: 3.3% для показників, близьких до 50%, 2.8% для показників, близьких до 25%, 2.0% – для показників, близьких до 10%, 1.4% – для показників, близьких до 5%.

Вступний коментар.  КМІС використовує запозичений з деяких міжнародних проектів перелік форм протесту, що включає і участь у виборчих компаніях. Питання про те чи є участь у виборчій компанії формою протесту чи навпаки, виконанням громадянського обов’язку і лояльною до влади поведінкою, є дискусійним.  Частина виборців приймає участь у виборах, щоб висловити свій протест, частина – щоб підтримати владу.  Ми залишили участь у виборах в переліку форм протесту для можливості порівняння з іншими як українськими, так і міжнародними дослідженнями. 

За даними опитувань, проведених Київським міжнародним інститутом соціології, в цілому, готовність до протестів за останній рік не змінилася. Частка тих, хто стверджує, що НЕ готові брати участь у будь-яких акціях масового протесту протягом 2018-2019 рр. не змінилась і складає 49%.

У грудні 2019 року в акціях  протесту готові брати участь 48% дорослих жителів України. Рівень зріс порівняно з 2018 роком (44%). Порівняно із попередніми роками рівень готовності до участі в акціях соціального протесту спочатку зріс із 43% у грудні 2014 року до 49% у грудні 2016 року, а потім знизився до 40% у грудні 2017 року, і в останні 2 роки зростає (44% у 2018 та 48% у 2019 р.).  Але, як бачимо з останньої таблиці у додатку, це зростання пов’язано переважно зі зростанням готовності прийняти участь у виборах. 

Готовність населення взяти участь у санкціонованих мітингах і демонстраціях практично не змінилася і складає 11%, а у несанкціонованих мітингах і демонстраціях навіть дещо зменшилася (з 4% до 2%).

Найбільша кількість людей, як і раніше, готові вдатися до таких форм соціального протесту як участь у виборчій компанії (34%), збір підписів під колективними відозвами (16%), санкціоновані мітинги та демонстрації (11%).

Графік 1. Готовність українців до протестів, грудень 2019 р. (упорядковано за зменшенням) 

За регіонами:

• Найнижчий рівеньготовності до участі в акціях протесту спостерігається у Західному регіоні (61% не готові до протестів), найвищий – у Східному (39% не готові до протестів). У Центральному та Південному регіонах ситуація практично не відрізняється (не готові до протестів 46% та 45% відповідно)
• Щодо регіональних відмінностей за окремими видами акцій протесту, найменше тих, хто готовий брати участь у виборчій компанії у Західному та  Центральному регіонах (20% та 34% відповідно), найбільше у Східному регіоні (49%), у Центральному – 41%. В іншому значущих розбіжностей за регіональним розподілом немає

За статтю: 

• Більше половини опитаних жінок не готові брати участь у протестах (52%), серед чоловіків таких на 6 процентних пунктів менше (46%).
• Жінки дещо більше ніж чоловіки готові брати участь у виборчих компаніях (36% проти 32%) та зборі підписів під колективними відозвами (17% проти 15%)
• Проте чоловіки більше за жінок готові брати участь у санкціонованих мітингах та демонстраціях (13% проти 9%), загрозах страйком (4% проти 2%) та у страйках (5% проти 3%)

За рівнем освіти: 

• Чим вище рівень освіти, тим більша готовність до участі у протестах (34% однаково серед людей з початковою та неповною середньою освітою,  46% – серед людей в повною середньою освітою та 52% – з вищою)
• Найбільше тих, хто готовий брати участь у виборчих компаніях серед людей з вищою та повною середньою освітою (38% та 33% відповідно), найменше – серед людей з неповною середньою освітою (21%)
• Найбільше тих, хто готовий брати участь у зборі підписів під колективними відозвами серед людей з вищою та повною середньою освітою (19% та 14% відповідно), найменше – серед людей з неповною середньою освітою (8%)
• Найбільше тих, хто готовий брати участь у санкціонованих мітингах та демонстраціях серед людей з вищою та повною середньою освітою (14% та 10% відповідно), найменша – серед людей з початковою та неповною середньою освітою (однаково 4%)

За типом поселення (місто-село): 

• Рівень готовності до протестів у міського населення вищий ніж у сільського (50% проти 43%)
• Серед різних видів протестів найбільша різниця спостерігається у готовності до участі у виборчій компанії (міське населення – 37%, сільське населення – 28%), зборі підписів під колективними відозвами (міське населення – 17%, сільське населення – 12%), та участі у санкціонованих мітингах та демонстраціях (міське населення – 12%, сільське населення – 8%) 

На графіку 2 можна побачити динаміку готовності українців до протестів за 10 років (2009-2019 рр).  Рівень готовності до протестів розраховувався наступним чином – 100% мінус кількість тих, хто відповів, що «не готовий до участі у протестах», мінус ті, що відповіли «важко сказати та відмова відповідати». 

Графік 2. Динаміка готовності українців до протестів за 10 років, 2009-2019 рр. 

Джерело