Рівень щастя зріс в усіх країнах.
Після розпаду Радянського союзу на карті світу з’явились 15 нових держав, а низка інших країн світу вийшли з-під комуністичного впливу. У Європі таких країн було цілих 14 – Чехія, Словаччина, Болгарія, Румунія, Польща, Угорщина та країни Балтії одразу ж розпочали процес євроінтеграції та вступу до ЄС, чого зрештою і досягнули.
Масштабне соціологічне дослідження населення цих країн, а також інших країн ЄС продемонструвало, наскільки змінилось життя людей після 1991 року, як вони ставляться до свободи слова, головних принципів демократії та переходу до ринкової економіки. Також соціологи визначили і рівень щастя жителів цих країн після розвалу СРСР та загальні настрої щодо майбутнього.
ТСН.ua наводить головні результати соціологічного дослідження від Pew Research Center, яке було проведене у травні 2019 року.
Колишні країни пострадянського простору розділились в оцінках економічного стану після розпаду СРСР. Зокрема, громадяни Польщі значно переважають у думках щодо його покращення. Лише 9% поляків вважають, що після повалення комунізму економіці стало гірше.
Водночас, в Україні, Росії та Болгарії більшість має протилежну думку. Зокрема, лише 27% у Росії, 25% в Україні та 24% у Болгарії відповіли, що економічний стан наразі є кращим, ніж за часи СРСР.
У всіх країнах пострадянського простору зріс рівень щастя – тобто задоволення власним життям у порівнянні із 1991 роком. Найбільше це демонструють чехи – з 23% до 57%, та поляки – з 12% до 56%. Найменш щасливими лишаються українці та росіяни, однак і їхній рівень також зріс – з 8% до 25% та з 7% до 28% відповідно.
Водночас, саме українці є найбільшими оптимістами серед пострадянських країн щодо майбутнього у галузі економіки. Зокрема, 61% жителів України вважає, що їхні діти матимуть кращий фінансовий стан, ніж вони. Найменший цей показник в Угорщині – 37% та у Болгарії – 40%.
Загалом же жителі пострадянських країн переважно позитивно ставляться до головних змін після повалення комунізму – встановлення багатопартійної системи та ринкової економіки. Однак у країнах-членах ЄС цей показник значно вищий. Зокрема, у колишніх регіонах Німецької Демократичної Республіки 85% людей підтримує цей перехід.
Однак в Україні лише 51% за багатопартійність та 47% – за ринкову економіку. У Росії взагалі – показник несприйняття цього перевищує – 43% за багатопартійність та 38% за ринкову економіку. Схожу ситуацію серед країн-членів ЄС має Болгарія.
У питаннях свободи слова та думки в середньому країни-члени ЄС більше виступають за відкритість. В Україні 59% людей вважають важливою свободу слова, 63% – відсутність цензури в ЗМІ та 54% – вільного інтернету. У Росії ці показники не перевищують 50%, тоді як в ЄС середня значення усіх трьох груп перебуває на рівні 70-75%. Найвищі – у Німеччині, а найменше до цих свобод ставляться у Словаччині.
В Україні доволі оптимістично ставляться до нинішніх відносин із європейськими країнами, а також до культури своєї країни. Також 51% вважають задовільною систему освіти в Україні. Однак лише 45% так ставляться до можливості знайди гідну роботу, 31% – до зниження розриву між багатими і бідними, а найменш оптимістично – до діяльності політичної системи в Україні (26%).
Варто зазначити, що останній показник значно менший у таких країнах ЄС як Болгарія, Італія, Греція, Франція та Іспанія.
Серед лідерів країн Європи найменшу підтримку в Україні має президент РФ Володимир Путін. Водночас, канцлерку Німеччині Ангелу Меркель підтримують 66% українців.
Найбільше Путіна серед країн-членів ЄС підтримують Болгарія (62%) та Греція (52%). Найменше – Польща (15%) та Швеція (17%). У середньому лише 28% жителів ЄС вважають правильною міжнародну діяльність Путіна.
Щодо Меркель, то ситуація тут зворотна – найбільше її підтримують Швеція (86%) та Нідерланди (82%), а найменше – Греція (22%) та Чехія (25%).
Загалом же, ставлення до ЄС в Україні одне з найкращих. Більш позитивно до Євросоюзу ставляться лише поляки (84%) та литовці (83%). Найгірше – французи (51%) та чехи (52%). Абсолютним лідером лишаються Росія, в якій 44% жителів негативно ставляться до ЄС.
Цікаво, що значна більшість жінок країн пострадянського простору вважають, що після повалення комунізму вони отримали більше прав. Наприклад, так вважають цілих 60% литовок та 52% польок. 51% українок також впевнений, що наразі має більше прав, ніж в СРСР. Найменший цей показник у Болгарії – 40%. Однак тих, хто вважає, що прав стало менше після розвалу СРСР – значно менше, у середньому 15-16%.
Однак досі в Україні складна ситуація із толерантністю та ставленням до людей із нетрадиційною сексуальною орієнтацію. Лише 14% українців вважають, що суспільство має сприймати гомосексуалістів. Аналогічний показник має і Росія.
У країнах пострадянського простору, які є членами ЄС, цей показник значно вищий – від 32% у Болгарії до 59% у Польщі.
