Чверть шкільних меню не відповідають нормам. У них недостатньо молочних продуктів, фруктів та овочів.
Такого висновку дійшли фахівці Держпродспоживслужби.
Вони розглянули щонайменше 13 тисяч екземплярів двотижневого меню, що надають організатори харчування в територіальні органи служби. Кожне п’яте меню скерували на доопрацювання. Аналізували також щоденні меню-розклади для харчування дітей в навчальних закладах. Вивчили майже вісім тисяч таких меню, у чверті з них порушення щодо норм натурального харчування.
В раціоні дітей недостатньо молока, вершкового масла, сметани, творога, яєць, фруктів, соків, овочів, риби та м’яса. Калорійність добового раціону переважно забезпечується за рахунок продуктів з високим вмістом вуглеводів — цукру, круп, макаронних виробів та рослинного масла. Це призводить до незбалансованого харчування дітей.
Некорисно та несмачно
Швидше за все, показники набагато гірші. У восьми з десяти шкільних їдалень в раціоні харчування не вистачає вітамінів, поживних мінералів, зазначив в коментарі Радіо НВ кулінарний експерт та автор проєкту з покращення культури харчування у школах Євген Клопотенко.
В ідеальному меню 70% їжі в раціоні дітей має бути рослинного походження — переважно це салати та овочі. При цьому, наприклад, з грудня із раціону дитини потрібно прибирати томати та огірки, натомість додавати більше корнеплодів, зокрема хурму та інші продукти, що не втрачають взимку своїх властивостей, додав Клопотенко.
«Дети повинні отримувати 30% м’ясної продукції. М’ясо має бути не смажене, а запечене або тушене. Не варена, тому що варена їжа зазвичай несмачна і діти її не їдять. Обов’язково мають бути присутні спеції, які є корисним. Такі як куркума, хмелі-сунелі, сухий укроп. І повинні бути соуси, які дають різноманіття яскравого смаку», — наголосив Клопотенко.
Кулінарний експерт також зазначив, що відсутність молочної продукції не надто критична. Адже з певного віку молоко вже не засвоюється. Натомість варто було годувати дітей горіхами.
В ідеалі, каже фахівець, меню для шкіл необхідно розробляти спільно із фермерами, дієтологами та кухарями. Адже щороку врожай тих чи інших продуктів різний, тож, вони мають неоднакові поживні властивості.
Проте навчальні заклади, зазначив Клопотенко, не мають достатньо фінансових можливостей для складання якісного меню. Собівартість правильного та смачного обіду становить 40−50 гривень. Водночас у більшості регіонів на обід виділяється близько 10 гривень.
Нескладно організувати
Не можна стверджувати, що харчування дітей складно організувати на ту суму, що виділяється розпорядженням райдержадміністрації, зазначила в коментарі Радіо НВ директорка спеціалізованої школи № 91 Шевченківського району Києва Тамара Крик.
У школі діє двотижневе циклічне меню, його затверджує Держпродспоживслужба та постачальник, що забезпечує школи району. Ані діти, ані батьки не жаліються, додала директорка навчального закладу.
«Пільгови категорії мають близько 20 гривень. Вони мають повноцінну їжу, відповідно до циклічного меню. Вони отримують фрукти, кисломолочні продукти, рибу. Принаймні діти не голодують — їдять яблуки, йогорти, запіканки, рибу. Звичайно, хотілося би чогось більшого і розглядається підняття вартості у нашому районі», — зазначила Крик.
Булочки замість обіду
Часто діти і самі обирають різні булочки замість повноцінного обіду, оскільки вони для них смачніші, зазначила в коментарі Радіо НВ співголова громадської організації Батьки SOS Олена Бондаренко.
Більше того, є проблема із недостатньою кількістю часу на обід. Адже булочку можна з’їсти під час перерви дорогою від їдальні до класу.
А на великих перервах у їдальнях часто черги, дитина іноді об’єктивно не встигає ту чергу відстояти. Загалом проблеми із харчуванням у навчальних закладах існують, додала Бондаренко. Проте батьки звертають увагу переважно на більш кричущі проблеми, а не на співвідношення білків, жирів та вуглеводів у раціоні.
«Батьки зазвичай зазначають, що добре, що у школі є хоч щось, що діти їдять. Це може бути випічка, булочки, піци. Я сумніваюся, що батьки відстежують кількість калорій. Поки що батьки звертаються з проблемою того, що може бути взагалі щось неїстівне — розварена вермішель, холодна, не солона каша», — зазначила Бондаренко.