Останні два тижні виявилися не надто приємними для українського громадянського суспільства: два ключових досягнення, на які було прийнято посилатися як на головні здобутки Революції гідності, на жаль, виявилися сильно переоціненими. Так, попри кількатисячні Прайди, які щорічно проходять у Києві, а від цього року і в Харкові, та активне використання ЛГБТ-спільнотою національно-патріотичної риторики, лише 14% погоджуються з тим, що гомосексуальність має сприйматися суспільством. Про це говорять результати загальноєвропейського соціологічного дослідження громадської думки, яке щорічно проводиться дослідниками з Pew Research Center. Такий самий показник сприйняття гомосексуальності зафіксовано і в Російській Федерації, де так звана пропаганда гомосексуалізму заборонена законодавством.
Звіт: https://pewrsr.ch/35K4lyA
Другим міфом стала ідея про розквіт громадянського суспільства та масового залучення українців до діяльності неурядових організацій. Як показує соціологічне дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, до активної громадської діяльності залучено лише 7,5% громадян, що навіть трохи менше, ніж було у «дореволюційному» 2013 році (8%). 90% опитаних не належать до жодної політичної організації чи партії, що також фактично відповідає 2013-му (85,5%). А волонтерською діяльністю займається 9% опитаних.
Зріс і песимізм щодо власної участі у громадському житті. 51% опитаних, на противагу 36% минулого року, заявили, що брати участь у діяльності громадських організацій не збираються. А розвиток громадянського суспільства люди переважно покладають на державу (77%). При чому це однаково правдиво як для Сходу (72%), так і для Заходу (79%) країни.
Звіт: http://bit.ly/2J1BETN
