fbpx

“ТЄЛЄГА” ДЛЯ СЛУГИ. ЯК ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛИ, ЩО, ЙМОВІРНО, ВЕДУТЬСЯ З РОСІЇ, ВПЛИВАЮТЬ НА РОБОТУ РАДИ

Ми проаналізували вміст улюблених телеграм-каналів депутатів “Слуги народу” за період з 1 вересня 2019 до 1 квітня 2020 року, щоб з’ясувати, як понад 10 тисяч повідомлень могли вплинути на ухвалення рішень у Верховній Раді.

“Тексти” попросили депутатів “Слуги народу”, які пройшли до парламенту за партійними списками, назвати список із п’яти улюблених політичних телеграм-каналів. Багато хто відмовився відповідати на це запитання. Але були й такі, хто після тривалих умовлянь озвучив свій “топ-5″… на умовах анонімності: мовляв, “мене можуть не так зрозуміти” або “мені соромно зізнатись”.

Проаналізувавши відповіді депутатів СН, ми з’ясували, що улюбленими політичними каналами на “тєлєзі” (так називають телеграм) є:

  • анонімний телеграм-канал “Легитимный” (з огляду на контент адмініструється з Російської Федерації);
  • анонімний телеграм-канал “Резидент” (з огляду на контент адмініструється з Російської Федерації);
  • анонімний телеграм-канал “Темный рыцарь”;
  • телеграм-канал депутата фракції “Слуга народу” Максима Бужанского “Макс Бужанский”;
  • телеграм-канал депутата фракції “Слуга народу” Олександра Дубінського “Dubinsky.pro”.

Зокрема, саме їх назвав перший заступник голови депутатської фракції ПП “Слуга народу” Олександр Корнієнко.

Фотоколаж із телеграм-каналу “Темный рыцарь”. Один з улюблених способів дискредитації високопосадовців – звинувачення їх у нетрадиційній орієнтації. Наприклад, “Темный рыцарь” неодноразово називав “піда*асами” Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, голову Державної митної служби Максима Нефьодова, Генерального прокурора Руслана Рябошапку та очільника НАБУ Артема Ситника

– Dubinsky.pro у мене як лакмусовий індикатор на голосування фракції, а враховуючи, що там він робить репости каналів Бужанського (телеграм-каналу “Макс Бужанский”. – Ред.) та інших (телеграм-каналів. – Ред.), то я охоплюю більше одного каналу начебто “впливу”, але по яким чітко відслідковуються деякі політичні уподобання колег, – пояснює свій інтерес до телеграм-каналу голова підкомітету цифрової інфраструктури, електронних комунікацій та смарт-інфраструктури парламентського комітету з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко.

А от член парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Сергій Гривко на всі сто довіряє телеграм-каналу “Дубінський.prо” і вважає його джерелом ексклюзивної інформації.

Член парламентського комітету з питань зовнішньої політики Богдан Яременко каже, що читає Dubinsky.pro та “Темный рыцарь”, “тільки якщо хтось звертає увагу”. І водночас каже, що не в змозі правильно оцінити телеграм-канали з погляду правдивості інформації, яка в них подається.

Навіть Президент Володимир Зеленський зізнався журналістам, що й сам підписався на канали “Легитимный” та “Темный рыцарь”. Утім, він переконує, що відкривав телеграм лише кілька разів і більше не читає анонімних каналів, бо побачив, що там “у цілому хаос і сюр”.

“У мене стійке відчуття, що цей пул (усі “Легітимні”, “Резиденти”, “ЗеРади” і т.д.) адмініструють не в Україні. “Темный рыцарь” хоч і паскуда, але своя, рідна”, – ділиться враженнями заступник голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.

Ми не схильні довіряти інтуїції, зате віримо в силу контент-аналізу. Тож проаналізували вміст улюблених телеграм-каналів депутатів “Слуг народу” за період з 1 вересня 2019 до 1 квітня 2020 року, щоб з’ясувати, як понад 10 тисяч повідомлень могли вплинути на ухвалення рішень у Верховній Раді.

Зеленського беруть “на слабо”

Цільова аудиторія політичних телеграм-каналів, які ми досліджували, не широкий загал, а ключові особи держави: Президент, депутати, урядовці та керівники силових відомств. Про це свідчить стиль подання матеріалів. Автори спілкуються зі своїми підписниками як із колегами: часто опускають офіційні назви посад, використовують робочий сленг та не пояснюють контексту. У результаті для людини, яка не дуже цікавиться політикою, повідомлення з телеграм-каналів нагадують щось середнє між кросвордом та потоком свідомості.

Наприклад, відкриваємо “Темный рыцарь” і читаємо: “Сьогодні Слава Медяник (нагадайте, хто це. – Ред.) підійшов до Арахамії (знайоме прізвище. – Ред.) після голосування грального бізнесу і почав його підтримувати – мовляв, не переймайся, протягнемо – і звинувачувати в усьому Коломойського (гм, найімовірніше, йдеться про олігарха Ігоря Валерійовича. – Ред.), що це Коломойського люди не голосували, а мізків подивитися, що не голосували люди Павлюка (хто такий Павлюк і хто його люди? – Ред.), у нього не вистачило”.

Попри те що “Темный рыцарь” має понад 100 тисяч підписників, миттєво зрозуміє його повідомлення лише той, хто “в темі” (насамперед депутати). А хто “не в темі” – Google у поміч.

Під час жорстких інформаційних боїв за стратегічні рішення телеграм-канали звертаються до Президента, Генпрокурора, Голови СБУ прямим текстом. Інколи просять, інколи погрожують, а часом – підлабузнюються.

Бо знають, що ця інформація обов’язково потрапить на очі можновладцю. Адже, по-перше, правоохоронні органи весь час відстежують контент, який стосується перших осіб держави. А по-друге, й самі VIP-персони не можуть стримати своєї цікавості й заглядають на територію чуток.

Наприклад, восени 2019 року телеграм-канали близько ста разів писали про розведення військ на Донбасі. І в усіх повідомленнях запевняли Президента Зеленського в необхідності такого кроку. Ось лише кілька прикладів інформаційних маніпуляцій телеграм-каналів, спрямованих на головнокомандувача військ восени 2019 року:

  • “Видно, що цивільне населення у своїх 73% виступає за мирний порядок денний і розведення озброєння”;
  • “Жорстка розмова з ветеранами АТО має продемонструвати суспільству, що Володимир Зеленський вже не комік, а Президент України”;
  • “Порошенко з ручними радикалами хоче нав’язати всій країні війну до переможного кінця. Сподіваємося на силу і терпіння Володимира Зеленського, здатного принести мир у нашу країну”;
  • “Це перевірка Президента на СЛАБО з розведенням військ у Золотому і Петровському”.

Можливо, Зеленський, як і жителі сірої зони, думав, що після розведення військ на вулицях прифронтових міст стане тихо. Він наказав військам відійти, але обстріли шкіл та житлових будинків так і не припинилися.

Новий виклик “на слабо” від авторів телеграм-каналів для Президента звучить так: “Якщо Володимир Олександрович хоче реально стати миротворцем, то нехай реально зробить мир на Донбасі, навіть на шкоду своєму рейтингу”. Адже “люди готові дати Донбасу особливий статус”, бо “втомилися від крові й безглуздої війни на Донбасі”.

Хороші та погані кадри

Україна – парламентсько-президентська республіка. Тож, окрім ухвалення законів, у Верховної Ради є багато повноважень. Вона може призначати та звільняти Прем’єр-міністра та членів уряду, Голову СБУ, очільника Нацбанку, членів ЦВК та інших ключових високопосадовців у державі. А позаяк “Слуга народу” має більшість голосів у парламенті, то впливати на їхні погляди – означає потайки керувати політичними процесами.

Щоб отримати статус сірого кардинала української політики, потрібно просто добряче втовкмачити депутатам, хто хороший (кадр), а хто – поганий.

Наприклад, Прем’єр-міністра Олексія Гончарука телеграм-канали почали критикувати з перших днів призначення.

“Невже складно було знайти просто доцента економічного факультету з будь-якого вишу країни замість придурка Гончарука?” – писав анонімний телеграм-канал “Темный рыцарь”, який переконує читачів у тому, що він є депутатом від фракції “Слуга народу”.

Поки Гончарук був прем’єром, телеграм-канали 394 рази пояснювали читачам, що очільник уряду “хлопчик-даун”, “профан”, “невдаха”, “гнида” тощо. У новинах, які були опубліковані з вересня 2019-го до квітня 2020-го, у позитивному ракурсі Гончарук виступав лише в одному випадку зі ста. За кілька місяців убивчої інформаційної атаки прем’єр потонув у негативі – й за його відставку проголосували 240 із 246 депутатів фракції “Слуга народу”.

Проаналізувавши всі повідомлення про керівників силових відомств, ми побачили, що жодного (!) позитивного повідомлення не було про очільника ГПУ Руслана Рябошапку, Голову СБУ Івана Баканова та директора НАБУ Артема Ситника.

Фотоколаж із телеграм-каналу, який висміює Генпрокурора Руслана Рябошапку за те, що він начебто гальмував розслідування кримінальних проваджень, у яких фігурує п’ятий Президент України Петро Порошенко

Наприклад, про Рябошапку згадували 264 рази й майже завжди (80% повідомлень) у негативному світлі, монотонно повторюючи про необхідність його відставки. За версією адміністраторів телеграм-каналів, “Генеральна прокуратура виконує вказівки посольства США, а не Офісу Президента”, а “всі справи, які пів року успішно розвалював Рябошапка, тягнуть на мільярди гривень”. Гучні звинувачення зазвичай лунали без жодних доказів, зате з доброю порцією добірної нецензурної лайки.

У результаті за відставку Рябошапки проголосував 171 нардеп від фракції “Слуга народу”, ще 44 голоси накинули нардепи від фракції “Опозиційна платформа – За життя”.

У день голосування свій виступ Генпрокурор завершив так: “Постанову (про висловлення недовіри Генпрокурору. – Ред.) побудовано на відвертій брехні. Мене не цікавить думка Бужанського (нардепа від “Слуги народу” й автора телеграм-каналу “Макс Бужанский”. – Ред.) про реформу прокуратури. Для мене найкращою оцінкою є лист батька Катерини Гандзюк… Я не став нічиїм слугою, я був і є незалежним”.

Позитивні повідомлення про Генпрокурора почали з’являтися лише після того, як крісло Рябошапки посіла Ірина Венедіктова – прихильниця проросійського політика Андрія Портнова.

Про новопризначену Генпрокурорку Ірину Венедіктову телеграм-канали пишуть або в позитивному, або в нейтральному ключі

“Ой, шановні начальники, а можна зробити так, щоб Венедіктова поєднувала посади керівника ДБР і Генпрокурора?” – писав канал “Макс Бужанский”.

“Шабунін, який підвиває з приводу Венедіктової, – найкраща реклама новому Генпрокуророві”, – в унісон із різницею в кілька хвилин заговорили канали “Dubinsky.pro”, “Макс Бужанский” та “Легитимный”.

Зараз інформаційні атаки телеграм-каналів спрямовані на очільника Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника. Його постійно називають “корупціонером”.

“На місці журналістів я б поставив питання з приводу Ситника голові антикорупційного комітету ВР Анастасії Красносельській. Чи збирається комітет ініціювати відставку директора НАБУ Ситника?” – пише “Темный рыцарь”.

“Підготував відкрите звернення на ім’я Президента Володимира Зеленського, в якому інформую Президента про кричущий факт: ключовим антикорупційним органом у країні – НАБУ – керує корупціонер. Прошу гаранта відреагувати й ухвалити законне рішення – очистити антикорупційну систему від корупціонера Ситника”, – додає Dubinsky.pro.

“Усі закордонні ЗМІ сурмлять про те, що в Україні главою антикорупційного відомства виявився корупціонер. Наші ж ЗМІ, орієнтовані на захід, ні слова про це не написали. Як ніби нічого не сталося, і це в порядку речей. Від Зеленського й команди теж нічого не чути, хоча зараз саме час підготувати указ про звільнення”, – резюмує “Резидент”.

Ми не знайшли жодного (!) позитивного повідомлення про Ситника за сім місяців: натомість щодо нього лунала тотальна критика.

Єдиним зразком професіоналізму та працездатності (за версією телеграм-каналів) є міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Про нього пишуть здебільшого нейтрально (76% повідомлень). Негативні згадки (їх лише 12%) опублікував “Темный рыцарь”. Решта телеграм-каналів в один голос називає Авакова “єдиним ефективним силовиком” та “жорстким керівником”, який має “стратегічні здібності” та “апаратне мислення”.

А тезу телеграм-каналів “Легитимный” та “Резидент” про те, що “Арсен Аваков демонструє максимальну ефективність на тлі непрофесійного уряду”, згодом повторив Президент Зеленський, відповідаючи на запитання депутатів “Слуги народу” про те, чому він не звільняє міністра внутрішніх справ: “Він – один з найефективніших урядовців”.

Профільний комітет з питань правоохоронної діяльності також не поспішає розглядати постанову про відставку Арсена АваковаОчолює цей комітет депутат від фракції “Слуга народу” Денис Монастирський. Попри те що заява надійшла до комітету 11 червня, її не розглянули по суті на двох планових засіданнях – 16 червня та 1 липня.

Як і Зеленський, Монастирський повторив меседж із телеграм-каналів: “Велика частина Кабміну є кандидатами на вихід з уряду. Чому? Тому що на певних своїх напрямках міністерства просто не впоралися. Це можна сказати про більшість міністерств. Крім одного – це Міністерство внутрішніх справ. Тому що в цьому напрямку однозначно треба визнати: це одне з найсильніших міністерств“.

А про Президента Зеленського намагаються нічого поганого не писати: мовляв, він сприймає критику “в штики”. Психологи розуміють: якщо засмутити такого чутливого Президента один раз, більше він телеграм-каналам не повірить. А отже, випаде з орбіти впливу.

Про Путіна – з любов’ю

Улюблені телеграм-канали “Слуги народу” набагато частіше пишуть про Росію (760 згадувань), аніж про Європейський Союз (21) та Захід загалом (16). За сім місяців у 10 тисячах повідомлень слово “євроінтеграція” зустрічається лише п’ять разів, а “НАТО” – тричі.

Ось як “Темный рыцарь” критикує асоціацію України з Євросоюзом: “В чьих личных интересах и интересах каких стран Украина в 2013 свернула не туда? Нахер она вообще впала, эта Европа?”

Водночас про президента Російської Федерації Володимира Путіна пишуть або нейтрально (87%), або позитивно (12%). Уважно прочитавши понад 10 тисяч повідомлень, які були опубліковані з вересня 2019-го до квітня 2020-го року, ми не знайшли на улюблених телеграм-каналах депутатів від СН жодного (!) негативного епітета щодо Путіна. Натомість його називають “миротворцем” та “стратегом”: “Путін не ставить палки в колеса новій владі”, “Зеленський використовує тактику і стратегію Путіна”.

Так само нейтрально автори телеграм-каналів пишуть і про Кремль.

У продовження толерантного та м’якого ставлення до Російської Федерації, російсько-українську війну називають “внутрішньоукраїнським конфліктом”, “громадянською війною”, “донбаським кейсом”, “конфліктом у Донбасі”, “конфліктом на південному сході України”.

Показово, що після того, як активісти збили з ніг радника секретаря РНБОУ Сергія Сивоха за те, що він назвав російсько-українську війну на Донбасі “внутрішнім конфліктом”, телеграм-канали вибухнули критикою щодо зриву презентації “Національної платформи примирення та єдності”: “Така провокація вигідна партії війни в Україні (так називають партію “Європейська солідарність”. – Ред.), а також “кремлівським кланам”, які теж не хочуть зближення України й Донбасу”, “Сьогодні впав не Сивохо, а мирні ініціативи Зеленського!”.

У телеграм-каналах, які ми дослідили, особливо яскраво виражена підтримка проросійських політиків українського походження. Наприклад, про Анатолія Шарія пишуть як про покійника: або добре (47%), або нейтрально (52%). Читачам навіюють думку, що Шарій “сильно незалежний”, “молодець”, “як завжди, влучно сказав” і взагалі “партія Шарія стає єдиною альтернативою в центрі та на південному сході країни”.

А з антимайданівця та колишнього радника Віктора Януковича Андрія Портнова, якого сайт “Миротворець” звинувачує в шпигунстві на користь Росії, ліплять образ юриста, який справно платить податки й дає мудрі підказки нинішній владі, а тому сміливо претендує на крісло Генерального прокурора: “Якби ми призначили Генеральним прокурором Портнова, міністром юстиції Лукаш, міністром культури Влащенко, ми б зараз не бачили в новинах листування Яременка з повіями”, – пише “Макс Бужанский”.

У медіапросторі ми бачимо, як проросійська риторика в улюблених телеграм-каналах фракції “Слуга народу” залишає слід у свідомості народних депутатів.

Наприклад, 10 грудня 2019 року “Легитимный” інсайдить про те, що Зеленський начебто домовився з Путіним про пряме постачання газу з Росії до України: “Для української економіки й українського виробника це економія в мільйони доларів, які підуть до бюджету країни, а не в кишені посередників, які прикриваються “патріотизмом” і вигаданою “енергетичною незалежністю”.

25 грудня 25-річний депутат від фракції “Слуга народу” Олексій Устенко повторює цю тезу: “Те, що минула влада нам нав’язала купівлю газу російського, але реверсом з Європи, – це також економічно невигідно”.

Диявол – у деталях

І “Легитимный”, і “Резидент”, які пишуть про російсько-українські відносини найбільше, категорично заперечують те, що адмініструються з Російської Федерації. Дійсно, прямих доказів цього у нас немає.

Але кому вигідно вихваляти Росію, водночас витираючи ноги об українських політиків?

Особливо ріже око делікатність авторів телеграм-каналів у разі згадки про Путіна, Шарія та Портнова, якщо згадати слова, якими вони сміливо характеризують інших політиків: Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук – “хлопчик-даун”, “гнида”; Голова Служби безпеки України Іван Баканов – “Іванушка-дурачок”, “ідіот”; очільник Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник – “алкоголік” та “амеба”.

Російське коріння цих телеграм-каналів помітне, якщо бути уважним до деталей.

Канали “Резидент” та “Легитимный” називають терористичні організації “Луганська народна республіка” та “Донецька народна республіка” “невизнаними республіками“. Саме так, як їх називає російська вікіпедія: “Київ виконає політичну частину мінських угод тільки після того, як самопроголошені Донецька і Луганська народні республіки (ДНР і ЛНР) будуть розпущені”, “Україна хоче просунути варіант, щоб цей миротворчий контингент зайшов відразу і на кордон Л/ДНР – Росія. Невизнані республіки категорично проти такого “кільця”, але торги йдуть”.

Як і російські ЗМІ та російська влада, ні “Резидент”, ні “Легитимный” слово “терорист” щодо представників терористичних організацій “ЛНР” та “ДНР” не використовували жодного разу. Натомість терористами охрестили Степана Бандеру, членів проукраїнських радикальних організацій та 18 разів – “київського терориста на мосту” Олексія Белька, який погрожував підірвати міст у столиці.

Ці ж телеграм-канали періодично використовують російське – неправильне – вживання прийменників “в” та “на”: “на Україні” замість “в Україні”, “в Донбасі” замість “на Донбасі”.

Водночас саме неправильні прийменники видають той факт, що джерела, на які посилаються телеграм-канали, російські. Наприклад, 26 вересня “Резидент” цитує новину з російського інформагенства ТАСС: “Володимир Зеленський послав сигнал суспільству, що він готовий подати у відставку, якщо буде Майдан. Другий сигнал, що 80% за мир на Україні й він вважає, що необхідно розводити війська і виконувати мінські угоди”.

І це не поодинокі випадки. Контент-аналіз показує, що “Легитимный” та “Резидент” посилаються на російські джерела навіть тоді, коли ту саму новину публікують європейські медіа. Наприклад, 17 жовтня “Легитимный” посилається на сайт “Яндекс.ру”: “Моніторингова місія ООН на Україні закликала депутатів Верховної Ради ініціювати закриття сайту” Миротворець”. Водночас телеканал “Німецька хвиля” пише в аналогічній новині те саме речення з правильним прийменником – “в Україні”.

Шпигуна видають дрібниці.

100% брехня

Ми підрахували: понад 40% повідомлень улюблених телеграм-каналів депутатів “Слуги народу” виходять із хештегом #плітки, #інсайд або посилаються на анонімне джерело. А під покровом таємничості народжуються фейки, які підштовхують депутатів до певних дій.

Наприклад, телеграм-канали “Резидент” і “Легитимный” запевняють, що їхні невідомі адміни чи редактори магічним чином контактують із людьми з Офісу Президента, Міністерства закордонних справ України, СБУ, МВС та інших силових відомств.

Водночас вони посилаються на свої джерела в Кремлі, ФСБ, розвідці РФ та “вищих колах Л/ДНР”, які начебто зливають у телеграм закриту інформацію з “кремлівської кухні” та міжнародних переговорів. Такою поінформованістю не може похвалитися жодне російське ЗМІ. Але телеграм-канали це не обходить: вони експлуатують образ поінформованих незнайомців, які завдяки фамільярній лексиці здаються близькими людьми, – як умовний двоюрідний брат, який працює в Кабміні.

Так і з’являються приголомшливі новини: “наші джерела в Кремлі й Офісі Президента України дають розкладку на ситуацію навколо Нормандської зустрічі”, “наше джерело з Кремля повідомляє деталі телефонного дзвінка між Путіним і Макроном”, “наше джерело, близьке до переговорного процесу, дає нам цікаву розкладку по ситуації навколо “Л/ДНР” і зустрічі “нормандської четвірки”.

І, як показало наше опитування серед депутатів, жоден із них не вміє відрізняти правду від брехні на 100%. Та це й неможливо в принципі. Ми ж можемо лише продемонструвати кілька яскравих прикладів гучних інсайдів із прогнозами, які так і не справдилися і не знайшли підтвердження:

  • Восени 2019-го року Петро Порошенко мав організувати в Україні державний переворот (“Легитимный”: “Ще 13 липня ми дали розкладку щодо стратегії Порошенка і його завдань, до яких входитиме “переворот” у країні за будь-яку ціну”). Зазначимо, що про “переворот Порошенка” також писали на різних “зливних бачках”.
  • У жовтні 2019-го року Зеленському мали оголосити імпічмент за те, що він допустив розведення військ на лінії розмежування на Донбасі (“Легитимный”: “Ситуативна коаліція перейде до другого етапу… запустять меседж про імпічмент Зеленському за зраду!”).
  • Навесні 2020 року Артема Ситника мали звільнити з посади голови НАБУ (“Легитимный”: “21 грудня ми інсайдили, що навесні Ситника знімуть, і він сам це знає”).
  • Тему подання до Криму води мали винести на всеукраїнський референдум (у березні “Легитимный” писав: “Головний меседж – у Криму живуть наші українці. Україна повинна показати їм, що ми готові йти на компроміс заради них”); потім цю тезу повторив новопризначений прем’єр Денис Шмигаль.

Спростувати вигадки адміністраторів телеграм-каналів іноді допомагає проста математика.

Наприклад, “Легитимный” писав, що в грудні 2019 року невідомі люди мали організувати 2000 бійців зі зброєю для постійного проживання в смт Золоте на лінії розмежування в ООС. Водночас анонімні автори каналу стверджували, що кожному учаснику пообіцяли 1–2 тисячі доларів на тиждень, а одну з груп на 500 осіб очолив лідер “Правого сектору” Дмитро Ярош.

А потім доповнив “Резидент”: “Наше джерело в СБУ повідомило, що на Київ збирають автобуси з радикалами зі Львова, Тернополя, Івано-Франківська та Хмельницька. Сума для бійців коливається від 100 до 300 доларів за добу”.

Порахуємо бюджет такої операції на один тиждень: 2000 бійців х $2000 = $4 000 000. Немало. Може, тому двотисячний загін так і не приїхав?

Водночас досліджені телеграм-канали періодично й самі “розвінчують фейки”, реагуючи на скандали, які невигідні, наприклад, Російській Федерації.

Приміром, 9 січня “Резидент” хвалить публікацію інтернет-видання “Страна.UA” за те, що журналісти спростували міф про російську (!) ракету, яка начебто збила український “боїнг” в Ірані. Автори телеграм-каналу чомусь дуже переймаються іміджем Російської Федерації: “…Хтось сильно намагається зробити цей вкид основним для української сторони”. Потім нищівна критика цього фейку звучала з телеграм-каналу “Легитимный”: “ФЕЙКИ зараз розганяють порохоботи”.

А от про збитий російським “Буком” малайзійський “боїнг” MH-17 біля Донецька в досліджуваних телеграм-каналах за вісім місяців чомусь жодного слова.

Телеграм-канал “Легитимный” переконував, що жінка на фото 2019 року помолодшала на 10–15 років. Щоправда, про яку саме жінку йдеться, автори повідомлення не уточнили

Інша історія: восени 2019 року під час зустрічі Зеленського з місцевими жителями в смт Золоте-4 опозиційно налаштовані активісти знайшли фотографії, де жіночки, які позують на фото із Зеленським, так само позують із бойовиками російських гібридних військ у 2014 році.

Канал “Легитимный” називає це фейком і дає своє пояснення:

“Зараз стоїть завдання обмовити всіх тих простих людей, з якими зустрічався Зеленський. Адже всі люди масово підтримали відведення озброєння. Тепер почали розганяти фейк, що нібито одна з учительок – сепаратистка. Якщо придивитися до фотографій, то різниця між цими людьми колосальна. На фото 2014 року жінці років так 45, а ось у 2019-му їй десь до 36! Ось так людина за п’ять років помолодшала років на 10–15″, – переконував у жовтні 2019-го “Легитимный”.

На екрані телефона (а це основне джерело переглядів телеграм-каналів) обличчя жінки, про яку пишуть, важко роздивитися, але на це й розрахунок: головне – правильно інтерпретувати.

Щоб не привертати уваги до провальних прогнозів, телеграм-канали регулярно роблять добірки тих інсайдів, які таки справдилися згодом. Вони дякують журналістам, які “не ведуться на вказівку з Офісу Президента і продовжують публікувати контент із телеграм-каналів”. І в такий спосіб посилюють свій вплив на аудиторію.

Статтю підготовано за підтримки Інституту масової інформації

Джерело

Розповісти в соціальній мережі

Залишити відповідь