Україна активно співпрацює з Заходом й політична еліта підтримує ідею вступу країни до НАТО. Але простий народ має змішані почуття. Всередині українського суспільства немає єдиної думки про те, на чий бік слід встати Україні, – Росії або НАТО. Де ж Україна на геополітичній карті світу?
Про це пише The Washington Post.
Наше нове дослідження продемонструвало розкол в Україні.
У січні держсекретар США Майк Помпео (Mike Pompeo) попросив одного репортера показати Україну на карті, на якій не було ніяких позначок і написів. Під час свого візиту в Україну в кінці січня Помпео досить барвисто описав цю країну, назвавши її “віссю свободи”. За його словами, ця країна “просто на кордоні між Європою і Росією”. Але він додав, що Україна “міцно прикріплена до Заходу”.
Де ж Україна на геополітичній карті? Вона є проміжною країною, що застрягла між Європою і Росією, або Україна — це частина Заходу? Ми поставили це важливе питання самим українцям в рамках нашого репрезентативного опитування, що проводилося в Україні у грудні 2019 року.
В який бік схиляється Україна?
З моменту розпаду Радянського Союзу НАТО і Росія прагнули перетягти Україну кожна на свою орбіту. Більше 10 років тому представники НАТО заявили, що Україна стане членом цього альянсу (ця пропозиція ще діє). Страх перед зближенням України з НАТО частково пояснює різку реакцію Росії на повалення корумпованого уряду Віктора Януковича у березні 2014 року, а також рішення Москви анексувати Крим і розпалити війну на Донбасі.
У відповідь на атаку Росії на територіальну цілісність України уряд Петра Порошенка зробив членство в НАТО і Євросоюзі своїми стратегічними завданнями, закріпивши ці устремління в безлічі законів і в українській Конституції. За допомогою Комісії НАТО-Україна ця країна привела свій оборонний сектор і сектор безпеки у відповідність з нормами НАТО. Завдяки американським грошам Україна змогла модернізувати свої засоби ВМС, закупити зброю і військову техніку. Українська армія регулярно бере участь у військових навчаннях НАТО, а нещодавно Україна приєдналася до партнерства з Агентством НАТО з підтримки і постачання, що тепер дозволяє їй закуповувати військове обладнання безпосередньо у постачальників НАТО.
Хоча українська політична еліта активно підтримує ідею вступу України в НАТО, наше нове дослідження показало, що народ України (без урахування жителів Криму і контрольованого незаконними збройними формуваннями Донбасу) має змішані почуття щодо НАТО і Росії. Думки українців залежать від того, де вони живуть. Однак найважливіше те, що, незважаючи на захоплення Криму Росією і кілька років війни на Донбасі, більшість українців хочуть, щоб їх країна зберегла нейтралітет і не пов’язувала себе у військовому сенсі ні з Росією, ні з НАТО.
Хороші відносини? Так. Іноземні бази? Ні.
В рамках опитування 2212 респондентів, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, ми створили трибальну шкалу для оцінки інтенсивності і діапазону ставлення респондентів до Росії і НАТО як до потенційних військових партнерів. Це означає, що замість звичних одного або двох питань ми поставили цілих шість.
Перші були простими запитаннями про те, чи вважають респонденти, що їхня країна повинна налагоджувати добрі, позитивні відносини з Росією (або НАТО). Друга пара — чи згодні респонденти з тим, що їхня країна повинна співпрацювати у військовій сфері з Росією (або НАТО). Третя і остання пара питань — чи згодні вони з тим, що їхня країна повинна дозволити базування російських (або натівських) “військових та створення баз на вашій національній території”. Відповіді на ці питання дозволили виміряти ступінь згоди і готовність респондентів до можливих наслідків приналежності до того чи іншого військового альянсу.
Що ми виявили
Результати нашого опитування показали, що українці хочуть мати хороші відносини з НАТО і Росією. Що стосується вступу у військовий альянс з Росією чи НАТО, то на підтримку цього кроку висловилася меншість опитаних, хоча у випадку з НАТО розрив не дуже значний. Більшість українців не згодні з тим, щоб дозволити іншим країнам розміщувати їх військові бази на українській території. По останньому пункту можна сказати, що українці відчувають більш виражене неприйняття ідеї про розміщення російських військових баз, ніж натівських, — цілком зрозуміла позиція, враховуючи, що Росія анексувала Крим і розпалила військовий конфлікт на Донбасі.
Результати дослідження вказують на виражені розбіжності в Україні. Тільки 44% дорослих українців підтримують ідею членства в НАТО, і лише чверть опитаних згодні з розгортанням натівських баз і військових на українській території. Між тим військового співробітництва з Росією хочуть 26% опитаних, і тільки 4% дозволили б розмістити російських військових на українській території.
Багато вчених й експертів концентрувалися на розбіжностях у думках між громадянами України української і російської національності — 9% респондентів, що взяли участь у нашому опитуванні, називають себе росіянами, — однак ми виявили, що набагато більш помітними є макрорегіональні відмінності. Результати нашого опитування показали, що регіональні відмінності у ставленні до військової співпраці з Росією і НАТО, а також сумніви з приводу всіх можливих наслідків такого співробітництва особливо яскраво виражені в західних і східних регіонах.
Респонденти, які живуть на сході і півдні країни, відчувають більше сумнівів щодо доцільності членства України в НАТО, тоді як на заході і в центрі країни (включаючи Київ) приблизно в три рази більше опитаних (60% проти 20% в інших регіонах) висловилися на користь військових зв’язків з НАТО. Цей же регіональний розрив знайшов відображення у відповідях на питання про військове співробітництво з Росією — і навіть в питанні про те, щоб допустити розгортання натівських сил і баз на території України.
Нейтралітет або альянс?
Результати відповідей на інші геополітичні питання, поставлені в рамках цього дослідження, підкріплюють ці висновки. З висловлюванням “Для нашої країни найкраще зайняти нейтральну позицію і не вступати ні в який військовий альянс” погодилися 50,4% респондентів, 32,6% не погодилися з ним, а 17% не змогли визначитися з відповіддю.
У відповідях на багато питань ми також звернули увагу на розрив в 10 процентних пунктів між респондентами російської і української національності — наприклад, пропозицію про збереження нейтралітету підтримали 58% і 49% респондентів відповідно. Однак у відповідях на це питання ми помітили набагато більш виражений розрив між опитаними з різних регіонів: думки українців щодо нейтралітету країни помітно варіювалися з заходу (30% в підтримку нейтралітету) до центру/Києву (42%), сходу (62%) та півдня (72%).
Україна продовжує бути фоном для американської внутрішньополітичної драми, ареною для розпалювання скандалів і “передовою свободи”. Однак у всіх цих гучних сварках губляться внутрішні складнощі цієї великої європейської країни. Більшість українців відмовляються зайняти ту чи іншу сторону в протистоянні Росія-Захід. Незважаючи на те, що Україна втратила багато людей і свої території, розбіжності між мешканцями різних частин країни зберігаються. І більшість громадян України демонструють прагнення налагодити нормальні відносини і з Росією, і з Заходом.